Войти на сайт
График работы:
пн-пт: 10:00-20:00
сб-вс: 10:00-18:00

ЭЦ ТУРБАЗА

Украина, 40001, г. Сумы
ул. Герасима Кондратьева, 6  


Живая лента

Николаенко Василий -> Всем, Пешеходный туризм
Звіт про похід по двох яйлах до моря. Травень 2009
Звіт про похід по двох яйлах до моря

Взявши відпустки, відгули і просто прогулюючи школу вирішили відвідати, як потім з’ясувалося, холодний дощовий Крим. Нас 4 туристів любителів:я мої дружина та донька і племінник.

30,04,09 21-30 виїхали з Сум поїздом Суми – Сімферополь. З половину пасажирів потяга були з наплічниками, їхати нам було комфортно, так як квитки були в купейний вагон.

1.05.09 11-40 з невеликим запізненням ми прибули в Сімферополь. Крим зустрів нас холодною погодою та дощем. Довелося терміново знімати шорти та футболки та вдягати осінню одіж. Взяли квитки на тролейбус до Ангарського перевалу, в якому, до речі, лише 4 пасажири були без наплічників.





В 14-45 були на перевалі, знову почався дощ, одягнувши ще й дощовики, ми вирушили на Букову поляну. До поляни дійшли в 16-00, там було більше 50ти палаток. Нам дісталося в спадок від квадроциклістів місце та вогнище в середині поляни, якраз біля джерела. Щойно ми почали ставити палатку, з Чатир-Дагу зійшов туман, що не було видно далі трьох метрів. Але туман періодично розходився, і ми з Артьомом , визначивши азимут, пішли на Кутузовське озеро. Вийшли ми точно на озеро, обійшли його , зробили кілька знімків і також по азимуту повернулися назад.


Ввечері пішов дощ, було холодно, туман. Ми смачно повечеряли біля вогнища і залізли в палатку, забилися в теплі спальники, чекати «з моря погоди».

2.05.09 Встав о 6-30, розпалив вогнище, повісив казанки з чаєм та кашею. Почали вставати інші. Я почав збирати спальники, палатку і тут почався дощ, який не переставав до завтрашнього ранку. Ми поснідали і знову полізли в палатку. Періодично вилазячи з палатки, я спілкувався з туристами, які щойно сходили з Чатир-Дагу, дізнався, що там дощ, вітер, холод. Але цілий день лежати в палатці – не для нас. І об 11-00 я та Артьом без наплічників пішли на Еклізі - Бурун (1527м). За 50 хв. вийшли на верхнє плато. Йшли в тумані і орієнтуватися на стежці допомагали тури (кам’яні гірки), ми в кожен додавали по своєму камінчику. По плато йшли по добре протоптаній стежці, інколи проходячи сніжники

До вершини Еклізі дійшли по плато за 40 хв. Ішли по сильному дощу, вітру, інколи був сніг, град. ( але все це була мініатюра нашої минулорічної Чорногори). По дорозі зустрічали групи туристів, що йшли з нижнього плато, деякі обіцяли що нам на Еклізі буде жарко. На Еклізі крім вершини ми нічого не побачили, лише найближчі скелі, бо кругом був туман. Назад до табору прийшли за 50 хв. На поляні в періодах затишшя дощу обсохли на вогнищі, повечеряли і лягли спати з надією на хорошу погоду.

3.05.09 Вставши знову о 6-30 за палаткою було сонячно, ми витягли мокрі речі, спальники, тент розвішали по гіллях (як і сусіди по поляні). Швидко поснідали, зібралися (бо почали находити хмари) і в 9-30 вийшли на Чатир-Даг. Знову з’явився туман, але хоч не капало, за 1-15 дійшли до верхнього плато, пішли на Ангар-Бурун (1454 м). По дорозі пройшли старий підйомник, зруйнований радар і в11-30 зійшли на Ангар – Бурун.

Після Ангар-Буруну спустилися на нижнє плато і направилися до Тисової ущелини. Яку проминули, якби на туристи з Запоріжжя, що показали вхід в ущелину. В 13-00 ми почали спуск по ущелині, почався дощ, довелося знову натягати дощовики. Але, незважаючи ні на що, Тисова ущелина виявилася дійсно чудовим витвором природи, ми навіть дослідили невелику печеру в ущелині.

З Тисової ущелини спускалися не по находженій стежці, а напряму вниз, це був екстрім, але ми благополучно дійшли до нижньої стежки. По нижній стежці пройшли джерело, дві річечки, кілька полян з палатками туристів і в 16-00 дійшли Ангарського перевалу. Поласували пивом на перевалі, і в 16-15 пішли вгору на поляну МАН. Підйом був тяжким, бо пройшли вже достатньо. Пройшли та сфотографувалися біля обеліска будівельникам дороги. Пішли мимо саду якихось фруктових дерев, густо вкритих лишайником.

В 17-45 дійшли поляни МАН і розбили табір над річечкою Дємєрджи. Сили лишилися щоб розгорнути табір, зварити поїсти, покупатися в холодній воді Дємєрджи та лягти спати. За цей день ми пройшли 12 км (за картою) за 7 годин.

4.05.09 Після вчорашнього переходу спали до 9ї години. Зранку поїли, зібралися і об 11-00 вирушили на Пд.. Дємєрджи. Збиралися йти по верхній дорозі, але десь не туди повернули і пішли по нижній (№ 130 маршрут), дуже тяжко піднімалися до розвилки. Під розвилкою знову з’явився густий туман, нас обігнала група на квадроциклах, а на самій розвилці почався ще й дощ. В 13-15 на розвилці дощ туман, перекусили, одягли дощовики і поповзли по гіпотенузі на Пд. Дємєрджи. Мимо нас повернулися квадроциклісти. Близько другої години ми були на вершині Пд. Дємєрджи, а вже о14-00 фотографувалися на скелях над Лучістим. Туман періодично розходився і ми могли бачити Алушту, Лучісте і море. Далі вирішили спуститися через Долину привидів в с. Лучістоє. Долина привидів- ще один чудовий витвір природи в Криму. Спускалися до села ми аж 3 години, по дорозі фотографуючи все навколо.

В 17-00 були біля магазину села Лучістоє. В селі купили зошит, ручку, голки, котушку (бо забули взяти), печива, соку та пива. Трішки відпочили і в 17-30 вирушили по №131 маршруту до водоспаду Джурла. Перехід був тяжким, постійно, помірно вгору, йшли 2,5 години і в 20-00 були біля водоспаду Джурла. Дійшли змучені, почало темніти, холодало, зібрані дрова сирі не давали полум’я, щоб закипіла вода, в пальнику газ не хотів горіти. Довелося їсти в сухом’ятку і лягти спати під шум водоспаду Джурла. За цей день пройшли 13,5 км (за картою) за 9 годин.

5.05.09 Цей день значився в наших планах, як резервний і тому ми спали до9-00 години. День виявився сонячним та найтеплішим за час нашої мандрівки. Ми купалися в Джурлі, облазили навколишні скелі. Я десь вичитав про печеру Джурла трішки вище водоспаду і ми вирішили її знайти. Але пройшовши річку-джерело Чабан-Чухрак і течію Джурли до гаті, що біля т\с Джурла , ми печери не знайшли. День пройшов чудово з активним відпочинком.

6.05.09 Вставши о 8-00 годині поснідали і в 10-30, розпочали спуск по Джурлі, Алаці. На самому початку маршруту втопили фотоапарат і тому далі знімали лише відеокамерою. Пройшли невелику відстань і зустріли туристів, що повертаються, вони сказали, що далі можна пройти лише з вірьовками. Дійсно, були глибокі обриви. Але ми вирішили іти далі, обходячи обриви ліворуч. Це був ще один екстремальний спуск, місцями ми ставали альпіністами, без страховки. Спершу спускався я, хапаючись за каміння та уступи, потім спускали доньку, потім наплічники, потім Оксана та Артьом. З 5ти км відстані до 16го км, перший км зайняв 3 години - половину нашого шляху. Далі 4 км ми пройшли за 3 години вже по стежині. Цей день був найкращим, ми пройшли місця, де рідко бувають люди, бачили різноманітні водоспади, деякі вищі та потужніші Джурли. В одному з них ми купалися, він не стікав по скалі, а вода падала на голову. Зустрічали гігантський виноград-ліани (місцевості схожі на тропічні джунглі) Біля одного з водоспадів стояла стаціонарна хижка. Ми пройшли до кордону 16 км бачили всі водоспади, але який з них Гейзер, не визначили. І ще ми не знайшли Кам’яних грибів і вже біля 16 км зрозуміли, що вони десь збоку, але в нас вже не було ні часу ні сил їх шукати. Щойно вийшли на дорогу, нас забрав мікроавтобус і за 10 грн з кожного ми приїхали в Алушту. В Алушті дізналися про страйк тролейбусників, але маршрутки ходили кожні 10-15 хв., тобто виїхати можна. І ми відправилися до кемпінгового містечка, що за годину ходьби від автовокзалу. В кемпінговому містечку поставили палатку, нам показали, де брати прісну воду і ввечері вже забігали в холодну морську воду. На березі моря не було дров, ми користувалися лише пальником, а то думав доведеться балони газу вести в Суми.

7.05.09 Наш другий резервний день. Перша половина дня була сонячна тепла, ми загоряли, кілька разів купалися в морі, ходили на набережну в Алушту накупили сувенірів, дегустували вино. Після обіду погода різко змінилася - похолодало, з’явився вітер, натягувало на дощ і ввечері пішов дощ.

8.05.09 Проснулися ми о 7-00 годині під акомпанемент дощу, під дощем варили кашу, збирали речі. В 9-00, натягнувши дощовики, пішли в Алушту на автовокзал. Зразу ж сіли в мікроавтобус і в 10-30 були в Сімферополі. Дощ періодично припинявся і починався знову. В 13-36 поїздом Сімферополь – Мінськ відправилися додому.

Декілька фото з нашого походу










Суми 13.05.09