ЛІТОПИС ПОХОДУ
Горганіада в дощ та туман.
З 05 по 09.09.2010 року
Примітка: Ґорґа́ни — система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат, які розташовані у Івано-Франківській та Закарпатській областях. Вони простягаються на 75 км з північного заходу від долини Мизунки і Ріки, на південний схід до долини Пруту, а ширина із заходу на схід становить 40 км.
День нульовий (субота) 4 вересня 2010р.
О3 годині група збирається на вокзалі в місті Суми,
в 3-40 сідаємо в поїзд Харків – Івано-Франківськ
і через 25 годин в 4-50 ми в Івано-Франківську.
Особливості: дорога триває 25 годин, не вистачило горілки.
День перший (неділя) 5 вересня 2010р.
О 5-20 сідаємо в дизель Івано-Франківськ – Стрий ,
їдемо до Долини, звідти автобусом до Мислівки.
О 9-15 в Мислівці зійшли з автобуса. Нас зустрів дощ, який то посилювався, то слабшав, але не припинявся. Зразу рушили по дорозі вздовж Свічі.
За годину (10-15) поворот, переходимо Свічу по мосту і йдемо вздовж Правича.
Спочатку йдемо по дорозі, проходимо яблуневий сад, вирубки, ліс з моховим килимом.
Дорога закінчується і розпочинається стежка, яка спочатку йде полого, а потім (12-30) починається різкий підйом і за годину (13-30) доходимо полонини Мшана.
На Мшаній багато ягід, вода за полониною з витоків р. Мшана. Піднімаємося трішки вище полонини і в 14-00 ставимо табір (перевдягаємося, сушимося, вигріваємося).
Особливості: дорога і стежка добре марковані, втратити важко, дров достатньо, вода недалеко(за полонину вниз метрів 50).
- пройдено 13 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 4 год. 45 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День другий (понеділок) 6 вересня 2010р.
Чергові встають о 6-30, сніданок і вихід в 9-45. Погода начебто сприятлива, дощу немає, незначний туман. Стежка йде стрімко вгору через ліс, весь покритий мохом, потім пологий рейшток, з джерелом обабіч і чорницями та брусницями.
В10-50 виходимо на перемичку між Лисаком та Яйко-Ілемський.
Звідси розпочинаємо підйом на Яйко, що йде спочатку жеребом, потім кам’яними розсипами і в 12-00 ми на Яйко- Ілемський 1680 м.
Весь Яйко покритий ягідниками чорниці та брусниці. Ми фотографуємо, посвячуємо новачків в туристи.
В цей час туман затягнув гори навколо і ми, не звернувши увагу на неправильно повернутий вказівник на г. Молода, не звіривши напрямок за компасом, пішли в тому напрямку і через деякий час зрозуміли, що втратили стежку і напрямок. Знайшли стежку праворуч, по якій пішли, як зрозуміли, в бік г. Сиваня.
В 13-30 знайшли добре облаштовану колибу (туристичний притулок) з стоячим джерелом.
Після перекусу в 14-30 вийшли в напрямку р. Мшана. Спочатку йшли по стежці, потім стежка поступово втрачає обриси і ми пішли вниз без стежки. Спочатку йшли через ліс, потім вийшли на вирубку і далі пішли по руслу потічка, яким вийшли (17-00) до р. Мшаної. В цей час кілька разів намагається зірватися дощ. Перейшли річку, вийшли на дорогу і пішли вниз по течії. В 17-40 пройшли сараї, в 18-20 дійшли до напіврозваленої колиби лісорубів (можна заховати речі від дощу), де й стали табором. Наш намет чергує, воду беремо в річці, вечеряємо, купаємося в Мшаній. Ввечері починається дощ і йде майже цілу ніч.
Особливості: маркування на Молоду не знайшли, стежок багато, на стоянці дров достатньо, вода недалеко в Мшаній.
- пройдено12 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 8 год. 35 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День третій (вівторок) 7 вересня 2010р.
Чергуємо; встаємо в 6-30, вихід від хатинки в 10-00. Йдемо в напрямку Осмолоди, проходимо «Гідрологічну пам’ятку верхове болото Мшана», наче всипане ягодами.
В 10-50 доходимо до мосту через Мшану на г. Молоду, нам ліворуч по дорозі
.
В 11-50 переходимо міст через р. Котелець і в 12-50 магазин в с. Осмолода. Біля магазину місцеві нам показали іншу дорогу (не через Матагів, а через г. Фашори).
14-00 ми хто в брід майже по пояс, хто на Уралі, переходимо р. Лімницю. Йдемо вгору, зустрічаємо лісорубів, виявляється що ми йдемо не тією дорогою, тобто на гору Фашори. Повертаємо до Лімниці і йдемо вгору, вздовж річки до підвісного мосту (лавка по місцевому).
Звідси в 15-00 починаємо дуже крутий підйом на Соферу.
Стежка йде серпантином, далі по самому хребту Матагів пологий підйом до облаштованої колиби (туристичний притулок), під хребтом (18-10).
Вода трішки нижче колиби, беремо звідти, хоча джерело та озерце застійні.
Розташовуємося на другому поверсі колиби, на першому готується вечеря та сушка речей. (ввечері в мене піднялась температура, я вирішив не їсти і відлежатися).
Особливості: стежка добре маркована, головне на неї втрапити, краще йти за картою, в місцевих не питати. Дрова біля притулку всі вибрані, потрібно приносити здалеку, вода недалеко (трохи нижче притулку), застійна, потрібно кип’ятити, але сміливці пили так.
- пройдено 16 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 8 год. 10 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День четвертий (середа) 8 вересня 2010р.
Встаємо о 7-00, вихід 9-15. Піднімаємося на хребет, йдемо через жереб, потім серпантином за годину (10-15) проходимо вершину 1795м.
В 10-40 приєднується стежка з Кузьминецького перевалу,
ще за 5 хв. проходимо бліндажі, лишаємо рюкзаки біля стежини і піднімаємося на г. Висока 1803 м. З гори видимість метрів 10, туман, робимо фото і йдемо далі.
Потім розпочинається нудний та вбивчий для ніг спуск по каменях, мимо Ігровища, в тумані до перевалу Боревка (полонина Погар) (13-00).
Під час спуску періодично зупиняємося поїсти чорниць, брусниць. В 13-30 поставили табір трішки вище перевалу Боревка. (Хребет Сивуля вирішили брати завтра, боялись, що не стане сил та часу.) Ввечері недалеко від нас стали поляки, що йшли від Осмолоди нашим маршрутом. З ними ми налагодили дипломатично-бартерний контакт за пляшкою C2H5OH.
Вечір та ніч знову дощ.
Особливості: стежка добре маркована, втратити важко, на стоянці дров мало, вода недалеко (трішки вище по стежці)- малопотужний але чистий струмок Лопушна. На самому перевалі (полонина Погар) дуже вогко, як на болоті.
- пройдено 8 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 4 год. 15 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День п’ятий (четвер) 9 вересня 2010р.
Наш намет чергує, встаємо о 4-00, інших піднімаємо по приготуванні їжі. Вихід 6-30. 7-00 доходимо розвилки та повороту на г. Боревка, 7-40 на Боревці 1596 м., звідки відкривається вид на кам’яні розсипи та жереп хребта Сивуля, але туман та хмари швидко затягують хребет.
Майже за годину 8-35 ми на г.Лопушна 1694 м.,
через півгодини 9-05 відпочиваємо на руїнах бліндажів. Інколи починався невеликий дощ, проте він не заважає нам по дорозі їсти ягоди, якими покритий хребет. Вперше від Яйко з’являється зв'язок МТС, йдуть дзвінки додому.
В 10-00 ми на г. Сивуля 1836 м.
Примітка: г. Сивуля: Одна з вершин хребта тієї ж назви. Найвища вершина Ґорґан, знаходиться на вододілі верхів'їв річок Лімніці та Бистриці-Солотвинської у Івано-Франківській області. Має дві конусоподібні вершини висотою 1836 м (гора Сивуля-Велика, Лопушна) і 1818 м (г.Сивуля-Мала). Складена сірими грубошаровими пісковиками. Вкрита кам'яними розсипами і осипищами пісковикових уламків розміром до 3 м, що сприяє поширенню обвально-осипних процесів, особливо у місцях знищення дерев і чагарників. "Кам'яні ріки" опускаються схилами до висоти 1400 м і нижче. Рослинність до висоти 1400-1600 м представлена ялиновими лісами, вище криволісся з сосни гірської (жерепу). Відкриті кам'яні розсипи вкриті лишайниками і мохами. Об'єкт туризму.
Спуск з Сивулі починаємо по великих каменях ,
потім по розсипах траверсуємо Малу Сивулю, проходимо мимо «фігурних» окопів – бліндажів і в 11-15 стаємо на обід під руїнами туристичного притулку 1939 р.
В 12-00 виходимо спочатку йдемо по старому польсько - чеському кордону,(зелений маршрут) але потім після тривалих дебатів, враховуючи час в дорозі, час відпусток, а я особисто «стерті до колін» ноги, пішли по червоному маршруту ( легший та коротший). В 13-00 пройшли полонину Рущина з мальовничим урочищем, урвищем Пекло і почали спуск в долину Салатрука.
13-15 пройшли джерело смачної води, далі ліворуч дороги обжиті полонинки – господарства і далі знову ліс. 14-20 розвилка( зелений маршрут в с. Зелене – ліворуч, нам праворуч по червоному). Виходимо на полонини урочища Боярин.
14-30 на полонині, хлопці ходили до колиби, хотіли купити молока, його не було. Від полонини почався м’ясний (тобто ноги в м’ясо) спуск по дорозі та під дощем до потічка Салатручіль. Вздовж потічка в 16-00 дісталися р. Салатрук. Тут вирішили не зупинятися і пішли зразу до автобусної зупинки с. Бистриця, куди дісталися в 17-50. В місцевому магазині випили кави зі спиртом, набрали продуктів та питва, 18-30 на подвір’ї старої школи поставили табір, купалися в Салатруку. Остання ніч в горах пройшла миттєво.
Особливості: стежка добре маркована, втратити важко, хіба що на валунах і в туман. На полонині Рущина та урочищі Пекло потрібно робити днівку (місцевість різноманітна і цікава для детального огляду та обстеження), а не просто пробігти мимо. Дрова є, джерело-50 м. на захід від розвалин притулку . Стоянка на шкільному подвір’ї без особливостей (магазин та газовий пальник)
- пройдено 25 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 11 год. 20 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День шостий (п’ятниця) 10 вересня 2010р.
Встали 5-30, зібралися, о 6-30 пазиком виїхали в Надвірну, звідти 9-15 автобусом Яремче – Хмельницький до Івано – Франківська. Зразу взяли квитки на 11-25 Ів-Фр - Харків до Сум.
Особливості: дорога триває 25 годин, ну дуже втомлива.
День сьомий (субота) 11 вересня 2010р.
В 12-20 вокзал Суми, тепло, сухо та сонячно, останні фото. Так завершилась наша подорож Горганами.
За весь час походу:
- пройдено 74 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 37 год. 05 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
Склад групи:
-Тьома Іванович,
- Тьома Леонідович,
- Ярік, Саня,
- Іра, та я - Михалич.
14.09.10 творив Ніколаєнко В. М.
літопис є суб’єктивним, пропозиції, відгуки, зауваження пишіть в коментарях.
P.S.
- незважаючи на те, що цей похід для мене особисто був не зовсім вдалий (неправильно підібрав взуття і до кінця походу майже не міг іти) додам - хто не був в Горганах, той не бачив справжніх гір (на території України);
- осінній похід, відсутність туристів на стоянках(зустріли лише дві групи поляків);
- море ягід та, кажуть, грибів (грибів на бачив, бо не грибник і дуже швидко йшли).
Горганіада в дощ та туман.
З 05 по 09.09.2010 року
Примітка: Ґорґа́ни — система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат, які розташовані у Івано-Франківській та Закарпатській областях. Вони простягаються на 75 км з північного заходу від долини Мизунки і Ріки, на південний схід до долини Пруту, а ширина із заходу на схід становить 40 км.
День нульовий (субота) 4 вересня 2010р.
О3 годині група збирається на вокзалі в місті Суми,
в 3-40 сідаємо в поїзд Харків – Івано-Франківськ
і через 25 годин в 4-50 ми в Івано-Франківську.
Особливості: дорога триває 25 годин, не вистачило горілки.
День перший (неділя) 5 вересня 2010р.
О 5-20 сідаємо в дизель Івано-Франківськ – Стрий ,
їдемо до Долини, звідти автобусом до Мислівки.
О 9-15 в Мислівці зійшли з автобуса. Нас зустрів дощ, який то посилювався, то слабшав, але не припинявся. Зразу рушили по дорозі вздовж Свічі.
За годину (10-15) поворот, переходимо Свічу по мосту і йдемо вздовж Правича.
Спочатку йдемо по дорозі, проходимо яблуневий сад, вирубки, ліс з моховим килимом.
Дорога закінчується і розпочинається стежка, яка спочатку йде полого, а потім (12-30) починається різкий підйом і за годину (13-30) доходимо полонини Мшана.
На Мшаній багато ягід, вода за полониною з витоків р. Мшана. Піднімаємося трішки вище полонини і в 14-00 ставимо табір (перевдягаємося, сушимося, вигріваємося).
Особливості: дорога і стежка добре марковані, втратити важко, дров достатньо, вода недалеко(за полонину вниз метрів 50).
- пройдено 13 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 4 год. 45 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День другий (понеділок) 6 вересня 2010р.
Чергові встають о 6-30, сніданок і вихід в 9-45. Погода начебто сприятлива, дощу немає, незначний туман. Стежка йде стрімко вгору через ліс, весь покритий мохом, потім пологий рейшток, з джерелом обабіч і чорницями та брусницями.
В10-50 виходимо на перемичку між Лисаком та Яйко-Ілемський.
Звідси розпочинаємо підйом на Яйко, що йде спочатку жеребом, потім кам’яними розсипами і в 12-00 ми на Яйко- Ілемський 1680 м.
Весь Яйко покритий ягідниками чорниці та брусниці. Ми фотографуємо, посвячуємо новачків в туристи.
В цей час туман затягнув гори навколо і ми, не звернувши увагу на неправильно повернутий вказівник на г. Молода, не звіривши напрямок за компасом, пішли в тому напрямку і через деякий час зрозуміли, що втратили стежку і напрямок. Знайшли стежку праворуч, по якій пішли, як зрозуміли, в бік г. Сиваня.
В 13-30 знайшли добре облаштовану колибу (туристичний притулок) з стоячим джерелом.
Після перекусу в 14-30 вийшли в напрямку р. Мшана. Спочатку йшли по стежці, потім стежка поступово втрачає обриси і ми пішли вниз без стежки. Спочатку йшли через ліс, потім вийшли на вирубку і далі пішли по руслу потічка, яким вийшли (17-00) до р. Мшаної. В цей час кілька разів намагається зірватися дощ. Перейшли річку, вийшли на дорогу і пішли вниз по течії. В 17-40 пройшли сараї, в 18-20 дійшли до напіврозваленої колиби лісорубів (можна заховати речі від дощу), де й стали табором. Наш намет чергує, воду беремо в річці, вечеряємо, купаємося в Мшаній. Ввечері починається дощ і йде майже цілу ніч.
Особливості: маркування на Молоду не знайшли, стежок багато, на стоянці дров достатньо, вода недалеко в Мшаній.
- пройдено12 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 8 год. 35 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День третій (вівторок) 7 вересня 2010р.
Чергуємо; встаємо в 6-30, вихід від хатинки в 10-00. Йдемо в напрямку Осмолоди, проходимо «Гідрологічну пам’ятку верхове болото Мшана», наче всипане ягодами.
В 10-50 доходимо до мосту через Мшану на г. Молоду, нам ліворуч по дорозі
.
В 11-50 переходимо міст через р. Котелець і в 12-50 магазин в с. Осмолода. Біля магазину місцеві нам показали іншу дорогу (не через Матагів, а через г. Фашори).
14-00 ми хто в брід майже по пояс, хто на Уралі, переходимо р. Лімницю. Йдемо вгору, зустрічаємо лісорубів, виявляється що ми йдемо не тією дорогою, тобто на гору Фашори. Повертаємо до Лімниці і йдемо вгору, вздовж річки до підвісного мосту (лавка по місцевому).
Звідси в 15-00 починаємо дуже крутий підйом на Соферу.
Стежка йде серпантином, далі по самому хребту Матагів пологий підйом до облаштованої колиби (туристичний притулок), під хребтом (18-10).
Вода трішки нижче колиби, беремо звідти, хоча джерело та озерце застійні.
Розташовуємося на другому поверсі колиби, на першому готується вечеря та сушка речей. (ввечері в мене піднялась температура, я вирішив не їсти і відлежатися).
Особливості: стежка добре маркована, головне на неї втрапити, краще йти за картою, в місцевих не питати. Дрова біля притулку всі вибрані, потрібно приносити здалеку, вода недалеко (трохи нижче притулку), застійна, потрібно кип’ятити, але сміливці пили так.
- пройдено 16 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 8 год. 10 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День четвертий (середа) 8 вересня 2010р.
Встаємо о 7-00, вихід 9-15. Піднімаємося на хребет, йдемо через жереб, потім серпантином за годину (10-15) проходимо вершину 1795м.
В 10-40 приєднується стежка з Кузьминецького перевалу,
ще за 5 хв. проходимо бліндажі, лишаємо рюкзаки біля стежини і піднімаємося на г. Висока 1803 м. З гори видимість метрів 10, туман, робимо фото і йдемо далі.
Потім розпочинається нудний та вбивчий для ніг спуск по каменях, мимо Ігровища, в тумані до перевалу Боревка (полонина Погар) (13-00).
Під час спуску періодично зупиняємося поїсти чорниць, брусниць. В 13-30 поставили табір трішки вище перевалу Боревка. (Хребет Сивуля вирішили брати завтра, боялись, що не стане сил та часу.) Ввечері недалеко від нас стали поляки, що йшли від Осмолоди нашим маршрутом. З ними ми налагодили дипломатично-бартерний контакт за пляшкою C2H5OH.
Вечір та ніч знову дощ.
Особливості: стежка добре маркована, втратити важко, на стоянці дров мало, вода недалеко (трішки вище по стежці)- малопотужний але чистий струмок Лопушна. На самому перевалі (полонина Погар) дуже вогко, як на болоті.
- пройдено 8 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 4 год. 15 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День п’ятий (четвер) 9 вересня 2010р.
Наш намет чергує, встаємо о 4-00, інших піднімаємо по приготуванні їжі. Вихід 6-30. 7-00 доходимо розвилки та повороту на г. Боревка, 7-40 на Боревці 1596 м., звідки відкривається вид на кам’яні розсипи та жереп хребта Сивуля, але туман та хмари швидко затягують хребет.
Майже за годину 8-35 ми на г.Лопушна 1694 м.,
через півгодини 9-05 відпочиваємо на руїнах бліндажів. Інколи починався невеликий дощ, проте він не заважає нам по дорозі їсти ягоди, якими покритий хребет. Вперше від Яйко з’являється зв'язок МТС, йдуть дзвінки додому.
В 10-00 ми на г. Сивуля 1836 м.
Примітка: г. Сивуля: Одна з вершин хребта тієї ж назви. Найвища вершина Ґорґан, знаходиться на вододілі верхів'їв річок Лімніці та Бистриці-Солотвинської у Івано-Франківській області. Має дві конусоподібні вершини висотою 1836 м (гора Сивуля-Велика, Лопушна) і 1818 м (г.Сивуля-Мала). Складена сірими грубошаровими пісковиками. Вкрита кам'яними розсипами і осипищами пісковикових уламків розміром до 3 м, що сприяє поширенню обвально-осипних процесів, особливо у місцях знищення дерев і чагарників. "Кам'яні ріки" опускаються схилами до висоти 1400 м і нижче. Рослинність до висоти 1400-1600 м представлена ялиновими лісами, вище криволісся з сосни гірської (жерепу). Відкриті кам'яні розсипи вкриті лишайниками і мохами. Об'єкт туризму.
Спуск з Сивулі починаємо по великих каменях ,
потім по розсипах траверсуємо Малу Сивулю, проходимо мимо «фігурних» окопів – бліндажів і в 11-15 стаємо на обід під руїнами туристичного притулку 1939 р.
В 12-00 виходимо спочатку йдемо по старому польсько - чеському кордону,(зелений маршрут) але потім після тривалих дебатів, враховуючи час в дорозі, час відпусток, а я особисто «стерті до колін» ноги, пішли по червоному маршруту ( легший та коротший). В 13-00 пройшли полонину Рущина з мальовничим урочищем, урвищем Пекло і почали спуск в долину Салатрука.
13-15 пройшли джерело смачної води, далі ліворуч дороги обжиті полонинки – господарства і далі знову ліс. 14-20 розвилка( зелений маршрут в с. Зелене – ліворуч, нам праворуч по червоному). Виходимо на полонини урочища Боярин.
14-30 на полонині, хлопці ходили до колиби, хотіли купити молока, його не було. Від полонини почався м’ясний (тобто ноги в м’ясо) спуск по дорозі та під дощем до потічка Салатручіль. Вздовж потічка в 16-00 дісталися р. Салатрук. Тут вирішили не зупинятися і пішли зразу до автобусної зупинки с. Бистриця, куди дісталися в 17-50. В місцевому магазині випили кави зі спиртом, набрали продуктів та питва, 18-30 на подвір’ї старої школи поставили табір, купалися в Салатруку. Остання ніч в горах пройшла миттєво.
Особливості: стежка добре маркована, втратити важко, хіба що на валунах і в туман. На полонині Рущина та урочищі Пекло потрібно робити днівку (місцевість різноманітна і цікава для детального огляду та обстеження), а не просто пробігти мимо. Дрова є, джерело-50 м. на захід від розвалин притулку . Стоянка на шкільному подвір’ї без особливостей (магазин та газовий пальник)
- пройдено 25 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 11 год. 20 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
День шостий (п’ятниця) 10 вересня 2010р.
Встали 5-30, зібралися, о 6-30 пазиком виїхали в Надвірну, звідти 9-15 автобусом Яремче – Хмельницький до Івано – Франківська. Зразу взяли квитки на 11-25 Ів-Фр - Харків до Сум.
Особливості: дорога триває 25 годин, ну дуже втомлива.
День сьомий (субота) 11 вересня 2010р.
В 12-20 вокзал Суми, тепло, сухо та сонячно, останні фото. Так завершилась наша подорож Горганами.
За весь час походу:
- пройдено 74 км. пташиного польоту (за картою, не враховуючи рельєфу місцевості);
- час в дорозі 37 год. 05 хв. (включно з відпочинками та перекусом).
Склад групи:
-Тьома Іванович,
- Тьома Леонідович,
- Ярік, Саня,
- Іра, та я - Михалич.
14.09.10 творив Ніколаєнко В. М.
літопис є суб’єктивним, пропозиції, відгуки, зауваження пишіть в коментарях.
P.S.
- незважаючи на те, що цей похід для мене особисто був не зовсім вдалий (неправильно підібрав взуття і до кінця походу майже не міг іти) додам - хто не був в Горганах, той не бачив справжніх гір (на території України);
- осінній похід, відсутність туристів на стоянках(зустріли лише дві групи поляків);
- море ягід та, кажуть, грибів (грибів на бачив, бо не грибник і дуже швидко йшли).
