Войти на сайт
График работы:
пн-пт: 10:00-20:00
сб-вс: 10:00-18:00

ЭЦ ТУРБАЗА

Украина, 40001, г. Сумы
ул. Герасима Кондратьева, 6  


Непривітна Чорногора. Піша мандрівка Карпатами...

Николаенко Василий

Имя: Василий
Фамилия: Николаенко
Дата последнего входа: более года назад
Дата регистрации: 12.06.2009 00:27:04
Страна: Украина
Город: Суми
Группы интернет-клуба: Пешеходный туризм, Горный туризм
Николаенко Василий -> Всем, Пешеходный туризм
Непривітна Чорногора. Піша мандрівка Карпатами...
24.07-28.07.14р.

Ми двічі були на Чорногірському хребті. Перший раз пройшли від Петроса до Дземброні, був дощ і туман з видимістю до 3-5 метрів, нічого, крім стежки, не бачили. Другий раз від Дземброні через Вухатий, Смотрич, Чорну гору спустились в Буркут але знову вітер дощ і сильний вітер, навіть не змогли повністю обсерваторію оглянути. І от вирішили зробити третю спробу.

Учасники: я, Оксана – моя дружина, Віта – донька 15 р., Ярослав – син 4 р., Богдана – подружка доньки 15 р., Славік – брат Оксани, Таня – подруга Славіка.

1 день

24.07.14 вивідний пункт нашого переходу – устя потоку  Бистрець. Сюди ми доїхали в переповненому бусику в 15-40. Щойно почали йти, розпочався дрібний дощик. Через 1 км фотографуємося біля водоспаду. Доходимо до села і розпочинається злива; швидко на ходу одягаємо дощовики. В центрі села, на зупинці, робимо привал 16-20 і легкий перекус, дощ не вщухає; одягаємося і йдемо далі. Через 7,5 км від устя Бистреця переходимо потік і 17-50 розпочинаємо підйом в урочище Гаджина. Під час підйому дощ іноді припиняється, гори вкриває туман. Ми промокли, але все рівно по дорозі збираємо і їмо чорниці. В 19-25 прийшли на поляну біля струмка Мреє полонини Гаджина. Швидко ставимо намети, перевдягаємо дітей, розтираємо спиртом. Довго розводимо багаття, бо все навколо дуже сире, але трохи наполегливості і вже вариться каша. МТС немає, лише місцями Київстар.









2 день

25.07.14 Підйом о 8-00 ранок в тумані, дощу немає. Вирішили зробити днівку та просушити речі. Ходимо навколо табору,фотографуємо пейзажі. Ходили на полонину до колиби, але пастухи сказали, що бринзи та вурди не продають, бо господар вивозить весь на продаж в долину.  (В 2007 році нам там продали і бринзу і вурду, ще й сироватку налили.) Зате відпочили після тяжкого «мокрого» підйому та просушили речі, наїлися чорниць.









3 день

26.07.14 Підйом о 8-00, сніданок. Збираємо табір, в 10-30 вихід до хребта. Підйом проходить по місцю сходження лавини, біля могили загиблим воїнам УПА. Потім знову через ліс, набираємо в джерелі Довбуша води. Проходимо камінь Довбуша,



де за легендами заховані скарби і кам’янистою стежкою



виходимо під котел в жереб. В цей час із-за чорногірського хребта надходять  грозові хмари. Доводиться терміново ставити намети 13-00 і виявилось вчасно, знову розпочалася злива, яка тривала майже до вечора. Продовжувати підйом не було сенсу, бо далі не було ні води, ні дров. А тут багато струмків і були вже напиляні дрова. Повечеряли і знову розпочався дощ, що йшов до другої години ночі.







4 день

27.07.14 Я встав о 5-00 ранку, мокрі дрова не хотіли горіти, вогонь добув лише о 7-00 годині. Сніданок, збори і вихід в 10-00. Погода знову була сонячна, але періодично на нас находили хмари і ми йшли в густому тумані, а коли хмара проходила , відкривався вид на с. Бистрець і Покутсько-Буковинські Карпати. По дорозі збирали здоровезні білі гриби. Зайшли в котел, там було сухо (в 2007 році там були сніжники, грали в сніжки, катались на снігу.) Під горою з джерельця «гейзера» поповнили запаси води і почали підйом на хребет, знову у хмарі. Підйом в лоб був з елементами екстриму, але цікавий і красивий зі сторони.















О 12-00 були на хребті, тут з’явився стільниковий зв’язок і всі почали дзвонити додому. На самому хребті погода сонячна. Білі хмари нижче нас з франківського боку впираються в хребет далі не йдуть. А з Румунії знову насувають темно-сині хмари, видно блискавки. Ми рушаємо в бік Чорної гори, стежка по хребту багатолюдна , постійно зустрічаємо групи туристів.



















Перебуваючи під Бребенескулом зрозумів, що дощу знову не уникнути, знаходжу виїмку і швидко ставимо один намет 14-00. Встигаємо. Сім чоловік і всі речі в одному наметі. Всі металеві предмети на дно, виймаємо батареї з телефонів, ми в центрі грозового фронту: дощ, як з відра, навколо блискавки, і гуркіт грому. Дорослі трясуться, я з дітьми граю в карти, цим всіх заспокоюю. Виходжу з намету, потрібно йти, не хотілось ночувати на хребті. Дощ дрібний,негода пішла на франківську сторону, оглядаю свій намет - «Спортленд»  2006  тест пройшов, ми та речі сухі.  17-00 йдемо далі по хребту, інколи дрібни й дощ холодний вітер, по грязі.  Попереду Ярослав (4 роки),  йдемо його темпом, без зупинок (при зупинці замерзаємо).  Вітер дме з франківського боку і перед нами на тлі обсерваторії «Білий слон» хмари перетікають через хребет - красиво, але холодно і мрячно.





















В 19-30 дійшли розвилки на Чорну гору та Смотрич. Холодно, сиро, дощ. На Чорну Гору не йдемо, вирішили йти до смотрицьких водоспадів. Проходимо смотрицький перевал, в витоках Погорільця багато наметів, (ми там стояли в 2009 році) тому йдемо ліворуч на Вухатий камінь. Ярослав дуже втомлений, швидкість впала, але ми перевалили Вухатий камінь





і почали спускатися між кам’яних природних витворів,





і знову потрапили в хмари.  До водоспадів спускалися вже не організовано, а по своїм можливостям. Я з Славіком перші, 20-30, щоб ставити намети, доки всі дійдуть. Всі були дуже втомлені, дітей знову розтерли спиртом і в спальники, вечеряли сухпаєм, і милися вже в темноті.

5 день
28.07.14 Вранці відкрив намет - перед нами долина Дземброні в молоці, села не видно.







 

Сонце поступово розтопило туман і відкрилось в долині село Дземброня. Навколо нашого табору повно чорниць.



Відпочиваємо, снідаємо, фотографуємося на водоспадах.





В 13-00 починаємо спуск в село лісом,



потім полонина під Смотричем





і в 15-00 ми в Дземброні. Чотири дні без цивілізації, зразу зайшли скупитись в магазин.



Від Дземброні  майже годину йшли до Черемоша.



біля Черемоша знову пішов дощ ,від якого ховались в автобусній зупинці. Чекали на автобус, але приїхали лісники на Газ-66 і забрали всіх до Верховини. В будці їхали 18 чоловік, як оселедці в банці.

Ось такою непривітною була Чорногора до нас і на третій раз.
Ніколаєнко РоманНіколаєнко Роман
15.12.14 23:201 Ещё
Брате, як завжди, звіт лаконічний, доступний, зрозумілий і гарно ілюстрований чудовими фотками. Молодець, нових тобі вершин і вражень.
Николаенко ВасилийНиколаенко Василий
16.12.14 19:241 Ещё
Дякую за відгук
:!:
adminadmin
24.12.14 22:550 Ещё