Живая лента

 9. 08.15. День перший. Вийшли з поїзда Коломия – Рахів на станції села Лазещина (11-15), пішли вздовж колії, назад по ходу поїзду, в бік Говерли та Петрова, що видніли в далині. О 12-20 дістались КПП, де заплатили по 20 грн. за вхід на територію заповідника. В 13-05 вийшли від КПП в бік Козимещика, по дорозі купались в потічку, що впадає в потік Лазещина. В 15-50 розбили табір на потічку Козьмещик неподалік руїн притулку, купалися,  відпочивали, вечеряли.
           
10. 08. 15. День другий. Поснідали, о 10-20 вийшли з Козьмещика, розпочався тяжкий і дуже крутий підйом. В 11-10 привал на висоті 1150м. біля стенду заповідника, поряд малинник їмо ягоди. Далі йти було трішки легше, лісом більш полого і знову крутий підйом через малинник на полонину Гропа. Полонина занедбана, заросла, колиби напівзруйновані, робимо невеликий привал, поповнюємо запаси води і йдемо далі. 14-10 -  14-45 зупиняємося під Говерляною перекушуємо салом з сухарями і знову йдемо. На схилах Говерляни джерело, знову поповнюємо запаси води і 15-55 дістаємось підніжжя Говерли. Відпочиваємо, в екопункті залишаємо рюкзаки і за 30 хв. ми на вершині (16-40). 20 хв. на фото огляд краєвидів і 20 хв. спуск. Знову беремо рюкзаки, траверсуємо Говерлу, перевалюємо г. Брескул і відчуваємо, що сили нас залишають,  під Пожижевською спускаємось праворуч від стежки і ставимо табір біля пересихаючого джерела. Ночівля.

11. 08. 15. День третій. Снідаємо в 10-00 вихід на стежку і далі по Чорногорському хребту, обходимо Данциж, Турку, в 11-55  - 12-05 привал над озером Несамовите. Далі траверсом до повороту на Гутин Томнатик (13-30), де робимо екстримальний спуск в котел. В 14-15 спустились трішки поблукавши котлом знайшли стежку і пішли в урочище Гаджина. В 17-15 пройшли камінь Довбуша, де пофоткались, в 17-20 криницю Довбуша( напилися та набрали води) і в17-35 стали табором в Урочищі Гаджина біля однойменної полонини.

12. 08. 15. День четвертий. Стоянка в Гаджині. Купались в потічку Мреє. Ходили по сир та бринзу на полонину, спостерігали процес приготування сиру, вурди, будзу, бринзи. Збирали гриби, трави та ягоди (іван-чай, чорниці, брусниці, малину, чебрець). Сиру питну воду брали в криниці Довбуша, а для приготування їжі в потічку Мреє.

13. 08. 15. День п’ятий. Сніданок і в10-00 вихід з Гаджини, по дорозі їмо чорниці збираємо гриби. В 14-30 дісталися магазину села Бистрець. В 13-30 йдемо далі селом і в 15-00 на березі Черемоша ставимо намети і остання похідна вечеря.

На берегу Псла городской центр «Спорт для всех» собрал более сотни участников соревнований, которые овладевали техническими элементами этих видов спорта.



Соревнования рассчитаны на еще неподготовленных детей, впервые в своей жизни пытаются демонстрировать свои умения. Программа включала два испытания: на мастерство управлять байдаркой и преодоление полосы препятствий, а именно переправа по веревке с перилами. Кроме этого юные туристы соревновались в меткости в дартсе и в оказании первой медицинской помощи.

Организаторы уверены, что полученные навыки крайне понадобятся детям в дальнейшей жизни, ведь туристы - универсально подготовленные люди - знают многих видах спорта.

Лучший результат продемонстрировали среди мальчиков Лохоня Бронислав, среди девушек - Анастасия Лапина. А в командном зачете призовые места распределились следующим образом: третье место досталось клубу «Резонанс» с Химгородка, второе завоевали представители Роменского микрорайона - команда «Пламя» и победителями нынешних соревнований стал «Водник» с Демьяна Коротченко, 19.

Караби это место, где мало людей (воды практически нет, поэтому туристов мало, не говоря уж о местных жителях), зато можно услышать и увидеть лис, зайцев, косуль. Воздух пропитан песнями жаворонка, и летают орлы, иногда они зависают так низко, что можно рассмотреть самые крайние перья на крыльях, и эти перья похожи на пальцы ювелира, также тонко и умело удерживают они этих огромных птиц на восходящих потоках воздуха. И становится понятно, почему у Кастанеды именно Орел олицетворяет Вселенную и все рождает.

А ещё чабрец, зверобой, мята и другие, такие же терпко пахнущие и целебные даже зимой. И когда становится грустно или захвораешь, и вдруг вспомнишь: "У меня же есть Карабийские травы!" - и завариваешь волшебный чай.